Троє селян - Іван, Петро і Микола - отримали за роботу мішок зерна. Як на лихо під рукою не виявилось мірки і довелось ділити зерно "на око". Найстарший серед селян - Іван - розсипав зерно на три купи, як він міркував, порівну: - Першу купу візьми ти, Петре, друга дістанеться Миколі, а третя мені. - Я не згоден, - заперечив Микола, - Моя купа зерна найменша. Засперечалися селяни, майже до сварки не дійшло. Пересипають зерно з однієї купи до другої, з другої до третьої і ніяк не дійдуть згоди, обов'язково хто-небудь незадоволений. - Якщо б ми були вдвох, я і Петро, - закричав Іван, - я би швидко розділив. Розсипав би зерно на дві рівні купи і запропонував би Петру вибрати будь-яку, а собі взяв би ту, яка залишилась. Обоє ми були б задоволеними. А тут я не знаю як і бути. Задумались селяни, як поділити зерно, щоб всі були задоволені, щоб кожний був упевнений, що отримав не менше третини. І придумали. Придумайте і ви.